Зіграйте та дізнайтеся як працюють фейки
Телефон:
Соц. мережі:
-->

Зловживання правом або чому свобода слова перетворилася в право на поширення брехні

Дата: 21.08.2021

Пам’ятаєте, як в Україні блокували російські інтернет-ресурси, соціальні мережі та ЗМІ? Ці кроки української влади викликали хвилю обурень та звинувачень у наступі на свободу слова. Звісно, в першу чергу з російської сторони.

Прессекретар президента РФ Дмітрій Пєсков заявив, що це черговий «крок…в порушенні прав людей в Україні». А речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала блокування російських пропагандистських ресурсів «виявом цензури за політичними мотивами». Долучилися до цієї кампанії й українські проросійські медіа. Ось тут, наприклад, просувалися наративи, що більш ніж половина українців не підтримують такі кроки, а тут в матеріал вплетено наратив, що Україна прирівняла себе до тоталітарної країни, розпочавши наступ на свободу слова..

Така ж сама картина склалася і після блокування проросійських каналів, що належать Віктору Медведчуку (або афілійованим з ним особам). Медіахолдинг “Новини”, до якого входять 112, ZIK і NewsOne, очікувано заявив про наступ влади на свободу слова і розправу з неугодними ЗМІ.

Таким чином, «смєшалісь в кучу коні, люді» і дружно почали кричати про цензуру в Україні, смерть свободи слова тощо.

Що це за технологія? Це звичайна маніпуляція та зловживання правом.

Будьмо знайомі, це — LAWFARE. Поняття, утворене зі слів “law” — право та “warfare” — способи ведення війни. В українському варіанті — “правовійна”.

Lawfare — такий механізм, який застосовують в конфліктах, що полягає у використанні наявної правової системи, насамперед міжнародного права проти ворога, наприклад, шляхом делегітимізації його дій або, навпаки, легітимізації своїх дій, зв’язування часу та ресурсів супротивника, перемоги в піарі тощо.

В україно-російських відносинах зловживання правом існує дуже довго.

Наприклад, під час російсько-української війни 1917–1922 років, більшовики створили в Харкові альтернативну Українську Народну Республіку Рад — своєрідний більшовицький клон УНР. Харківський з’їзд, на якому було утворено маріонеткову «республіку» заявив: «якщо проллється в Україні братня кров, то вона проллється не в боротьбі українців з великоросами, а в класовій боротьбі українських трудящих мас із [Центральною] Радою». І дійсно, зі сторони здавалося, що в Україні йде громадянська війна. От тільки війська червоних, що почали наступ, чомусь рухались із Росії. Це була стандартна правовійна — видати міжнародний конфлікт за внутрішній.

Або незаконна анексія Криму 2014 року. Російська сторона усіляко наполягала, що так званий «референдум» законний. Що кримці мають право на самовизначення. От тільки вони забували одне. Згідно з міжнародним правом, в Криму право на самовизначення мають лише кримські татари — бо вони є єдине корінне населення Криму, яке не має своєї державності. Росіяни самовизначились на території РФ. В українців є Україна. Чергове зловживання правом.

Так само відбувається і зі свободою слова. При чому це унікальна ситуація “win-win” для гібридного агресора. В Україні діють російські/проросійські ЗМІ, які поширюють пропаганду та реалізують підривні заходи? Так? Прекрасно. Нехай і далі підривають українську державність зсередини.

Ці ресурси забороняють? Теж прекрасно! Можна звинуватити Україну в придушенні свободи слова і дискредитувати її на світовій арені, щоб довести, що це “failed state” або невдала держава.

В гібридній реальності усе перевернуто з ніг на голову. Міжнародний збройний конфлікт називається громадянською війною, а поширення брехні називається свободою слова.

І знов ми згадуємо Орвелла:

ВІЙНА — ЦЕ МИР; СВОБОДА — ЦЕ РАБСТВО; НЕЗНАННЯ — СИЛА.

І додамо від себе: БРЕХНЯ — ЦЕ ПРАВДА.

Дякуємо за інтерес до гри. Гра знаходиться в стадії розробки
Ми скоро запустимо її, і ви зможете перевірити свій навик розпізнання правди і фейк.